Усі публічні бібліотеки ведуть краєзнавчу роботу. Це обов’язкова складова діяльності бібліотек як інформаційних центрів. Краєзнавчий напрямок роботи книгозбірень є багатогранним і торкається різних аспектів їх функціонування.
Тому щоб комплексно підійти до аналізу стану краєзнавчої роботи конкретної бібліотеки, варто звернути увагу на такі блоки:
- Документація: Положення про краєзнавчу роботу публічної бібліотеки ( його наявність, зміст);
- Краєзнавчий фонд (за змістом і за походженням) – характеристика, склад (книги, періодика), місцева преса – назви видань, нові надходження: поповнення фонду, які саме видання – перелік за останні роки;
- Книжкові виставки краєзнавчої тематики (постійні, тимчасові; реальні чи віртуальні), перегляди літератури, тематичні полички – для розкриття краєзнавчого фонду; їх наявність, кількість, оформлення, місцезнаходження в залі чи на сайті, привабливість для користувачів, чи є зворотній зв’язок – звернення до користувачів, ефективність – чи відслідковується, чи є паспорти на книжкові виставки;
- Тематичні папки про край (наявність, тематика, назви, наповнюваність, чи є описи на вирізках);
- Краєзнавчий каталог чи картотека (в публічній бібліотеці з філіями – зведений) – наявність, редагування (чи відкривалися нові тематичні рубрики іншого кольору до ювілейних дат року чи нових імен краю), Положення про краєзнавчий каталог – наявність, Паспорт на нього, що сказано про нього у Положенні про систему каталогів і картотек публічної бібліотеки;
- Краєзнавче довідково-бібліографічне обслуговування – Дні краєзнавства, бібліографічні огляди, списки рекомендованої літератури, складання попереджувальних довідок, індивідуальне та групове інформування, краєзнавчі довідки користувачам – їхня частка %, журнал бібліографічних довідок – чи виділяються краєзнавчі, архів виконаних довідок – чи ведеться, фактографічні картотеки з питань історії, культури, економіки, екології краю – чи створені;
- Пошукова робота і краєзнавчі розвідки – легенди краю, «фронтові листи», видатні люди краю, історія населених пунктів, зниклі населені пункти краю;
- Видавнича діяльність краєзнавчого спрямування – листівки, буклети, закладки, плакати, посібники, розвідки, досьє, покажчики;
- Краєзнавчі соціокультурні заходи (планові чи позапланові) – скільки заходів і відвідувачів, які саме – перелік (форми, назви), у межах чи поза межами бібліотеки, для якого віку, чи є паспорти на заходи, участь бібліотеки у Дні села, селища чи міста;
- Презентації та творчі зустрічі із відомими і талановитими людьми краю – скільки, з ким саме;
- Краєзнавчі клуби за інтересами – наявність, назва, кількість членів і засідань, вікова категорія, що конкретно роблять, документація на клуб;
- Краєзнавчі куточки чи експозиції у бібліотеці, музей у бібліотеці – наявність, місце розміщення в залі, наповнюваність, хто створював, як використовується;
- Співпраця бібліотеки з краєзнавчими музеями, громадськими організаціями, краєзнавцями, істориками, екскурсоводами, навчальними закладами, краєзнавчими осередками – з ким конкретно, як довго, разово чи постійно співпрацюють, що спільного зробили і провели;
- Краєзнавча екскурсійна діяльність бібліотеки – розробка нових маршрутів, проведення екскурсій своєю місцевістю (реальних і віртуальних), допомога професійним екскурсоводам у змістовному наповненні екскурсій, співпраця з екскурсоводами;
- Краєзнавчі матеріали на сайті (блозі) бібліотеки – які рубрики, їхня наповненість, хто займається, текст і фото, переходи із сайту бібліотеки на сайти і блоги краєзнавчого та інших місцевих музеїв, краєзнавчих та історичних місцевих сайтів;
- Методична робота краєзнавчого напрямку – видання методичних матеріалів про видатних людей краю, про популяризацію бібліотеками краєзнавства; проведення семінарів, практикумів, майстер-класів, тренінгів із поширення досвіду краєзнавчої роботи та засобів популяризації краєзнавчої інформації.
