ОСОБЛИВОСТІ СПОНСОРСТВА У БІБЛІОТЕКАХ
Терміни «спонсор» і «спонсорство» сьогодні є дуже популярними. Використовують їх у різних сферах життя, в т.ч. й у царині діяльності публічних бібліотек, даючи їм при цьому широке тлумачення, іноді досить далеке від того, що дійсно означають ці слова. Склалася хибна усталена практика у бібліотечній сфері при поділі фінансування на бюджетне і небюджетне (останнє, незалежно від природи коштів), називати спонсорським.
Насправді ж у терміна «спонсорство» є конкретне законодавче значення і чіткі правові межі його застосування. На сьогодні українське законодавство містить визначення спонсорства у Законі України «Про рекламу» від 03.07.1996 р. № 270/96-ВР (із змінами та доповненнями). Воно звучить так:
«Спонсорство – добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами будь-якої діяльності з метою популяризації виключно свого імені, найменування, свого знаку для товарів і послуг».
Із визначення видно, що спонсорська підтримка може бути різною: матеріальною (надання матеріальних цінностей), фінансовою (надання грошових коштів), організаційною (надання різного роду послуг чи виконання робіт для проведення заходів і реалізації проєктів) або іншою. Перелік видів спонсорської підтримки у Законі про рекламу не є вичерпним, а тому підтримка може бути будь-якою, яка необхідна конкретним особам (у нашому випадку – бібліотеці) для конкретних цілей (наприклад, це може бути інформаційна підтримка, яку надають медіа).
За Законом про рекламу спонсор (підприємство чи фізична особа) свою підтримку будь-кому (в т.ч. й бібліотеці) надає не просто так, а за певну компенсацію. Такою компенсацією є «популяризація виключно свого імені, найменування, свого знаку для товарів і послуг». Тобто у спонсора при наданні бібліотеці матеріальної, фінансової, організаційної чи іншої допомоги є чітка мета, досягнення якої він чекає від бібліотеки, – це популяризація свого імені і, за наявності, свого торгового знаку. Спонсор – не благодійник (хоча в очах бібліотекарів, зазвичай, він саме так і виглядає), бо за законом благодійництво не передбачає одержання прибутку або сплати будь-якої винагороди чи компенсації.
За законом у видовищних чи інших заходах, які створені і проводяться за участі спонсорів, забороняється наводити будь-яку інформацію рекламного характеру про спонсора та/або його товари, крім імені або найменування та знака для товарів і послуг спонсора.
Тому, коли бібліотека проводить захід, до проведення якого були залучені спонсорські ресурси, то на цьому заході може бути розміщена та/або озвучена лише інформація з назвою (іменем) спонсора і його торгова марка (логотип, слоган). Ніякої іншої рекламної інформації на заході розміщувати не можна. Так, на заході розміщується плакат із назвою (ім’ям) спонсора, наприклад, «Спонсор літературно-мистецького свята – Агрохолдинг «Маяк», зображення торгового знаку агрохолдинга-спонсора (можна не в одному місці, а продублювати в декількох місцях), а ведучий (-а) при проведенні заходу оголошує того, хто виступив спонсором цього заходу. Самому спонсору чи його представнику теж можна надати слово, але його виступ не повинен перетворитися в рекламування своїх товарів чи послуг. Така позиція буде відповідати визначенню «спонсорства» у Законі про рекламу, де дозволяється «популяризація виключно імені і знака для товарів спонсора».
Треба зазначити, що законодавець у визначенні «спонсорства» не встановлює жодних меж, обмежень чи критеріїв поняття «популяризація». А тому бібліотека і спонсор можуть передбачати будь-які види і способи популяризації (тобто донесення інформації до широкого загалу) імені спонсора та / або торгового знака: шляхом зображення, озвучення чи в інший спосіб, а також в будь-якій необхідній кількості цих видів і способів.
Так, якщо, наприклад, спонсор здійснив передплату періодики для бібліотеки, то у місці, де лежать газети і журнали у бібліотеці, може бути встановлена постійна табличка з інформацією про це: «Ці періодичні видання були передплачені для бібліотеки завдяки спонсорській допомозі ФОП Іваненка Петра Володимировича». А якщо спонсор допоміг з проведенням поточного ремонту у бібліотеці, замінив вікна, двері, придбав сучасні меблі чи комп’ютерну техніку, то інформація про це може бути розміщена при вході, на дошці оголошень, на сайті, на самих придбаних меблях чи техніці (місця розміщення погоджуються зі спонсорами). Але пам’ятаймо головне правило спонсорства – тільки ім’я і торговий знак.
Що ж до інших (не спонсорських) видів позабюджетних коштів і засобів, то бібліотека має право їх залучати, але не варто називати їх «спонсорськими». Зазвичай у таких випадках мова йде про благодійництво і благодійну допомогу, яка є абсолютно безкорисливою і не вимагає будь-якої компенсації у вигляді зазначення свого імені і популяризації свого торгового знаку. Тобто фізичні і юридичні особи надають допомогу бібліотеці у будь-якому вигляді і від бібліотеки не вимагається щось взамін (або особи взагалі не хочуть, щоб десь публічно зазначалося їхнє ім’я). Такі особи для бібліотеки є благодійниками (меценатами) і у звітах їхню допомогу варто зазначати саме як благодійну, а не спонсорську.
Comments