Згідно з пунктом 3 статті 29 Закону України «Про культуру» від 14 грудня 2010 р. № 2778-VI «працівники, якіпрацюють у державних і комунальних закладах культури, мають право на допомогу для оздоровлення під час надання щорічної відпустки у розмірі посадового окладу». Майже ідентично звучить ця норма і в Законі України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» в переліку соціальних гарантій для працівників бібліотек, серед яких є «право на допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі посадового окладу». Це встановлено частиною 6 статті 30 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» від 27 січня 1995 р. № 33/95-ВР.
Виплата допомоги на оздоровлення є обов’язковою, бо вона передбачена законодавством, а відтак кошти на її виплату мають бути затверджені кошторисом. Розмір допомоги також є визначеним законодавством – один посадовий оклад – і змінювати його самостійно не можна. Якщо ж працівник працює в умовах неповного робочого часу, то допомога на оздоровлення виплачується пропорційно відпрацьованому часу. Введення в Україні режиму воєнного стану ніяким чином не впливає на виплату працівникам бібліотек допомоги на оздоровлення та її розмір.
Принципово нічого не зміниться, коли Верховна Рада України прийме нову редакцію Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», законопроєкт з якою був прийнятий у першому читанні 8 вересня 2021 р. У ньому стаття 31 «Соціальні гарантії працівників бібліотек» містить пункт 4 про право на допомогу на оздоровлення, текст якого є однаковим з текстом нині чинної норми.
Варто зазначити, що вказані вище закони говорять про право на допомогу на оздоровлення для «працівників, які працюють у державних і комунальних закладах культури» та «працівників бібліотек». Тому може скластися враження, що право на таку допомогу за законами мають абсолютно усі працівники бібліотек.
Але Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 2005 р. № 84 «Про затвердження Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек» уточнюється, які саме працівники бібліотек мають право отримати цю допомогу. Так, пункт 3 цього документа встановлює виплату «допомоги на оздоровлення під часщорічної відпустки у розмірі посадового окладу (ставки заробітної плати) працівникам державних і комунальних бібліотек, зазначеним у переліку посад, який затверджений цією ж постановою». Це той самий перелік посад, який використовується при нарахуванні надбавки за особливі умови роботи та доплати за вислугу років.
До переліку входять посади директорів, заступників, керівників відділів з основних видів діяльності, бібліотекарів, бібліографів, методистів, редакторів, реставраторів, соціологів, психологів, художників – без категорій, усіх категорій, провідних і головних. Водночас у цьому переліку немає таких, наприклад, посад, які є в публічних бібліотеках, як комп’ютерник, прибиральниця, бухгалтер, юрисконсульт, секретар, технік, інженер тощо. За законом вони права на допомогу на оздоровлення не мають, але це питання можна вирішити, включивши відповідні пункти до колективного договору.
Допомога на оздоровлення виплачується раз на рік за основним місцем роботи; працівники-сумісники «оздоровчих» коштів не отримують. У пункті 3 Наказу Міністерства культури України від 18 жовтня 2005 р. № 745 «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки» зазначено «право керівників бюджетних установ культури в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах, надавати працівникам матеріальну допомогу, у т.ч. на оздоровлення, у сумі не більше ніж 1 посадовий оклад на рік».
Якщо працівник оформляє лише частину щорічної відпустки, то допомога на оздоровлення у повному обсязі надається один раз до будь-якої частини щорічної відпустки на розсуд працівника (а не частинами пропорційно до кількості днів відпустки).
Підкреслимо, що суть цієї допомоги зазначена уже в самій назві – на оздоровлення. І виплачується вона тоді, коли працівник фактично відпочиває і оздоровлюється. Тому, працівникам, які звільняються з роботи і отримують грошову компенсацію за невикористану відпустку, виплата грошової допомоги на оздоровлення не здійснюється (бо працівник фактично не відпочивав і не оздоровлювався).
А у зворотній ситуації, коли працівник використав усю щорічну відпустку і отримав допомогу на оздоровлення, а потім звільняється з роботи до закінчення робочого року, за який уже використана відпустка, із працівника сума допомоги на оздоровлення не вираховується (на відміну від вирахування суми відпускних за той робочий період, який працівник не встиг фактично відпрацювати).
Comments