ТИПОВІ ПОМИЛКИ ТА ЗАУВАЖЕННЯ
ДО РІЧНИХ ПЛАНІВ РОБОТИ
БІБЛІОТЕК ОБЛАСТІ
(на основі аналізу планів роботи за 2021 рік)
Проаналізувавши плани роботи публічних бібліотек Полтавської області на 2021 рік, взявши до уваги результати виїзних обстежень бібліотек нашими спеціалістами, вважаємо за потрібне викласти інформацію про типові помилки, які допускаються при складанні планів, та зауваження до них. Враховуючи, що листопад-грудень – це період складання планів роботи бібліотеками, викладення даної консультації саме зараз на нашому методичному блозі буде вельми доречним. Тож рекомендуємо керівникам і методистам публічних бібліотек області ознайомитися з матеріалом і врахувати його при плануванні роботи на 2022 рік.
На які недоліки звернути увагу?
1. У деяких планах викликають сумнів проставлені норми часу,
які дуже відрізняються від Типових норм часу на основні процеси бібліотечної роботи (як в більшу, так і в меншу сторону). Наприклад (взято із планів різних бібліотек області):
- заплановано 59 книжково-ілюстративних виставок – за 24 год (тобто по 25 хв на одну книжкову виставку);
- книжкова виставка – 1 год, тоді як тематична поличка – 10 год (в одному плані);
- рекомендовані списки літератури – усі по 1 год;
- заплановано 1000 заходів – усі по 14 год незалежно від того, що саме;
- книжкова ілюстрована виставка (у сільській бібліотеці) – 50 год;
- вечір-портрет – 2 год;
- літературно-мистецьке свято – 4 год;
- звіт перед громадськістю – 4 год.
Наголошуємо: детально ознайомтеся з Типовими нормами часу на основні процеси бібліотечної роботи, затверджені Наказом Мінкульту України № 1631/0/16-08 від 29.12.2008 р. (вони є на нашому методичному блозі з активним посиланням). Ваші норми часу можуть не співпадати з Типовими, бо вони не є обов'язковими для комунальних бібліотек (а лише рекомендовані). Це нормально. Але Типові норми є науково обґрунтованими і перевіреними на практиці, тож їх варто мати за орієнтир.
2. Є ряд зауважень стосовно запланованих соціокультурних заходів:
2.1. Непоодинокі випадки, коли планується захід, у назві і у формі якого використовуються однакові чи схожі слова. Наприклад (із планів різних бібліотек):
- краєзнавча подорож "Краєзнавство – джерело збагачення духовної культури";
- день вишиванки "День вишиванки";
- екологічна сторінка "Екологія – справа всіх";
- урок пам'яті "Тих днів у пам'яті не стерти";
- година толерантності "Толерантність врятує світ";
- поетичний альбом "Поетичні струни душі";
- година рідної мови "О мово рідна, золота колиско";
- поетичний зорепад "Дегустація поетичних новинок".
Для благозвучності треба або у формі, або у назві одне із подібних чи однакових слів замінити на інше, близьке за змістом, щоб не було тавтології.
2.2. Зустрічаються невідповідності між формою заходу та його назвою і суттю або між рубрикою плану і тим, що до неї включено, або є невідповідний час проведення запланованого заходу. Наприклад (із планів різних бібліотек):
- усі заходи до Дня Гідності та Свободи стоять на грудень (а треба на листопад, бо День Гідності та Свободи – 22 листопада);
- виставка однієї книги "Веселі книжечки, що створені з любов'ю" (у формі – одна книжка, а в назві – книжок багато);
- виставка "Лікарські трави Зеленого тижня" стоїть на квітень (а треба на червень, бо Зелені свята у цьому році – у другій половині червня);
- День краєзнавства "Знайомтесь: європейська література" (день краєзнавства проводиться з метою популяризації саме місцевого, а не європейського);
- виставка детективів А. Кокотюхи – до 50-річчя від дня народження (а 50 років йому було у 2020 році, а не в 2021);
- краєзнавча (?) розвідка до 115 річниці поетеси-землячки (?) Олени Теліги (Олена Теліга народилася в Росії, батьки родом із Слобожанщини та Поділля, тому не зрозуміло, чому "землячка" і чому "краєзнавча");
- захід до 1 вересня (День знань) має назву "Першотравень(?) до школи кличе" (1 вересня і 1 травня – різні дати);
- екологічний репортаж "Це сторінки нашої історії" (Афганістан) (?) – незрозуміло, чому захід про афганську війну є екологічним;
- захід до Дня захисника України стоїть на грудень (День захисника – 14 жовтня, а в грудні День Збройних Сил України – 6 грудня).
Тому перевірте, чи узгоджуються форма заходу, його назва, календарна дата, до якої він проводиться, і період року, на який він планується.
2.3. Стосовно зазначення у планах Днів села і Днів селища, Свят Івана Купала, Масляної та інших загальних свят і фестивалів. Бібліотека їх не організовує і не проводить самостійно. Вони не є бібліотечними заходами. Бібліотека лише бере у них участь. А у багатьох планах не розмежовуються заходи, які організовує сама бібліотека, і заходи, в яких бібліотека лише бере участь (хай і дуже активну). Тому в планах обов'язково зазначати "взяти участь" або щось провести "в межах відзначення Дня села", а не вказувати саму назву свята поряд з іншими заходами, які організовує і проводить бібліотека, бо тоді складається враження, що ці свята є суто бібліотечними.
2.4. Ще зустрічаються плани, де зазначаються конкретні дати проведення запланованих заходів (наприклад, 10.04.2021; 15.11.2021). Цього робити не треба, оскільки при складанні плану на рік неможливо точно вказати дату проведення кожного із заходів. Доцільніше писати у план лише назву місяця або зазначати квартал, а вже коли захід буде проведений фактично, то у графу "Виконання" проставляти конкретну дату.
2.5. Є плани, де просто перераховуються форми заходів і їхня кількість на рік без назв і будь-якої конкретики, наприклад: "літературних годин – 10, презентацій книг – 15, вікторин – 20 і т.д.". І все, далі нічого не розписується. Але треба планувати конкретні заходи з назвами і зазначенням періоду проведення, щоб видно було, які теми та які вікові категорії користувачів охоплюються.
3. Зауваження стосовно правильного вживання термінів і назв у текстах планів:
- "люди з інвалідністю" (а не "інваліди");
- "Друга світова війна" (а не "Велика Вітчизняна війна");
- "нацистські окупанти" (а не "німецько-фашистські загарбники");
- "День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу" (а не "День гноблення кримських татар");
- "соціокультурна робота" (а не "масова робота");
- "щорічна відпустка" (а не "тарифна відпустка");
- "УДК – Універсальна десяткова класифікація" (а не "УДК –Українська десяткова класифікація").
4. Дуже мало зустрічається планів, де планується звіт бібліотеки перед громадськістю, хоча це є обов'язком бібліотеки за Законом України "Про бібліотеки і бібліотечну справу". Цей же обов'язок залишився і в новій редакції закону, яку прийнято у першому читанні. За Типовими нормами часу на звіт перед громадськістю відводиться 30 год. Тому включайте у свої плани звіт перед громадськістю: так ви виконаєте свій обов'язок і прорекламуєте свою бібліотеку.
5.
Дуже мало планів, у яких є рядок "Позапланова робота" з відведеними на неї робочими годинами. Її варто включати в план, позаяк неможливо у грудні спланувати абсолютно усю роботу на рік вперед і розподілити увесь робочий час на щось конкретне. Завжди виникне потреба зробити щось, що не передбачено планом, а годин на це не буде зарезервовано.
Є й інша крайність: зустрічаються плани, де у розділі "Позапланова робота"зазначаються конкретні заходи з конкретними назвами. Це – не є "позаплановою роботою", це – робота планова. Позапланова – значить наперед невідома, яка саме. Її треба планувати, але без будь-якої конкретики.
Comments